Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Еманжелинск

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Ой, блять, меня всего переполнивший рвотный рефлекс! Припоминаю то время, когда я закупил закладки и решил закинуться кодеином в сауне. Ну, брат, дым был такой, что уж из окна парилось!

Короче, дело было так. Одним прекрасным днем решил я свою вечеринку колоться на новый уровень и заказать пар нормальных закладок. Поехал я к одному лоху, который всегда юзает – он за небольшую плату все тебе доставит. Напустил я туману в голову и понял, что мне срочно нужно туда, где тумана выше через нос. И где лучше провести такой сессию, как не в сауне?

Завалился я в сауну, сунул всякую херь в карман – трубку, спиральки и, конечно же, закладки. А на плече лежала моя верная дорогая посыпка для носка, помогающая высадиться на измену настолько, что ты даже своего отражения в зеркале не узнаешь.

Нахуя сразу торчать самому? Я решил расслабиться, сесть на скамеечку и наблюдать за остальными пиздецами. Ало, ребята, кто я видел? Да тут вместе тусят еще несколько гопников из города, все такие зубры, малявки. Кого только я там не узнал – Горбуня, Печкин, Дубовый… Недели две назад они меня еще в баню развели, ну так, типа, пивка попить. Я даже нахуй не сообразил, что они для меня закадычные друганы высадили.

Так вот, весь я такой расслабленный сидел и думал о том, какие пацаны были хуевые, что мне тогда высунули язык. Смотрю, они решили колоться прямо у вхожу в сауну. Все там, главные и все такое – салютуют им, как тимлидерам, блять. А я, весь весь, так и думаю: «Лохи, блять, лохи. Намного круче быть нахуй в этой сауне и давить то, что самому надо. Кто я такой, чтобы есть грязь с ихней табакерки?»

Прошел какой-то час, я уже в легком состоянии отупения и думаю, что пора закинуться. Ну, а как иначе? Сунул я пару закладок в трубку, прикусил зубами и вдохнул. Блять, какое же это было наслаждение! У меня глаза стали такими красными, как спину у укуренной собаки.

Але, блять, мне хорошо! Я подумал, что пора развлечься и позвал всех своих компаньонов. Веселый праздник начался – мы курили, закидывалися, и пиздили друг другу все, что под руку попадалось. Там две трети из нас было уже в состоянии совершенной помутненности сознания, но нам было похуй. Мы юзали, и этого было достаточно.

Потом я вспомнил про трубку, которую с собой принес. Все прям в восторге, готовы уже на эту херню переходить. Я достал из рюкзака нашу мощнейшую тряпичную трубку и сказал всем: «Смотрите, какой я охуенный юзер!» Мои друзья, конечно же, посмеялись и сразу стали очередью высаживаться на измену. Ну, а я просто потерялся во всей этой чертовой дымке, которая уже начинала размывать границы реальности.

У нас охуенный праздник всю ночь длился, и когда я вышел из сауны, я был в состоянии зомби. Вся эта сессия закончилась как раз в тот момент, когда у меня ничего не было в голове. Я сидел на скамейке, смотрел на малявок, которые забыли добавить закладку и уже высаживались на измену, и, блять, мне вдруг стало грустно. Грустно от того, что я не попал в эту чудовищную дымку, что меня окружала. И я понял, что мой путь, значит, не там.

Теперь я сижу, пишу эту историю и думаю: «Это был мой путь и мои ошибки. Я, как наркоман-гопник, должен искать что-то новое, что-то большее». Я должен найти свое место в этом бешеном мире, пока не стал лохом на всю голову. Ведь наша жизнь – это не просто нажатие кнопки «юзать», это попытка стать настоящим мачо, которое не боится рисковать и пытается найти то, что нам нужно.